Використання нетрадиційних форм роботи в процесі формування загальногеографічних понять
Вступ
Кардинальні зміни в суспільстві, розвиток науки, техніки й виробництва, зростання інформатизації об’єктивно потребують змін у всіх сферах життя, у тому числі й в освіті. Тому сьогодні необхідна серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети й змісту освіти, і до форм і методів навчання та виховання. Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь і навичок, а, що важливіше, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем.
Досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішення цієї проблеми значною мірою сприяє впровадженню у навчально – виховний процес активних методів навчання. Саме тому вчителю слід усвідомити необхідність застосування у своїй роботі таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали б атмосферу розкутості, емоційного піднесення. Кардинальні зміни в суспільстві, розвиток науки, техніки й виробництва, зростання інформатизації об’єктивно потребують змін в усіх сферах життя, у тому числі й освіті. Тому сьогодні необхідна серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети й змісту освіти, і до форм і методів навчання та виховання. Як говорив Конфуцій, «до знань ведуть три шляхи: шлях міркувань – цей шлях найблагородніший, шлях наслідування – цей найлегший, шлях досвіду – цей шлях найтяжчий».
Щоб зацікавити учнів, учителю необхідно постійно оновлювати та урізноманітнювати навчальну діяльність, позашкільні інтереси і захоплення дітей до навчального процесу. «Поганий вчитель подає істину, добрий – вчить її знаходити» (А.Дістервег).
Кардинальні зміни в суспільстві, розвиток науки, техніки й виробництва, зростання інформатизації об’єктивно потребують змін у всіх сферах життя, у тому числі й в освіті. Тому сьогодні необхідна серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети й змісту освіти, і до форм і методів навчання та виховання. Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь і навичок, а, що важливіше, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем.
Досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішення цієї проблеми значною мірою сприяє впровадженню у навчально – виховний процес активних методів навчання. Саме тому вчителю слід усвідомити необхідність застосування у своїй роботі таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали б атмосферу розкутості, емоційного піднесення. Кардинальні зміни в суспільстві, розвиток науки, техніки й виробництва, зростання інформатизації об’єктивно потребують змін в усіх сферах життя, у тому числі й освіті. Тому сьогодні необхідна серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети й змісту освіти, і до форм і методів навчання та виховання. Як говорив Конфуцій, «до знань ведуть три шляхи: шлях міркувань – цей шлях найблагородніший, шлях наслідування – цей найлегший, шлях досвіду – цей шлях найтяжчий».
Щоб зацікавити учнів, учителю необхідно постійно оновлювати та урізноманітнювати навчальну діяльність, позашкільні інтереси і захоплення дітей до навчального процесу. «Поганий вчитель подає істину, добрий – вчить її знаходити» (А.Дістервег).
Основна частина
У своїй практиці застосовую деякі нестандартні форми проведення уроків та позакласних заходів з географії. Вони викликають жвавий інтерес в учнів, зацікавлюють своєю новизною. Ці дидактичні знахідки дозволяють розширити та розвинути творчо- пошукові здібності учнів. Нетрадиційні форми навчання бажано застосовувати регулярно під час вивчення кожної великої теми. Саме за таких умов в учнів будуть сформовані необхідні вміння і навички щодо їх організації і проведення.
Нестандартні уроки - завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутими, жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповіді своїх однокласників. Ефективність нетрадиційних форм навчання і позитивне ставлення до них школярів є безперечними.
Згідно з сучасною методикою викладання навчального матеріалу в школі, існують такі типи нестандартних уроків: урок – дослідження, урок – ділова гра, урок – конференція, урок - змагання, урок типу КВК, театралізований урок, урок – консультація, урок – захист проектів, урок – семінар, літературна скарбниця, аукціон знань, урок - інтерв’ю, урок - дослідження, урок – дискусія, урок – казка, уроки - творчі звіти, уроки – конкурси, бінарні уроки, уроки – узагальнення, уроки – фантазії, уроки – ігри, уроки - "суди", уроки - пошуки істини, уроки – концерти, уроки – діалоги, уроки - рольові ігри, уроки – конференції, міжпредметні уроки, уроки – екскурсії, уроки - ігри "Поле чудес", уроки - есе.
Все більшого поширення набувають такі нетрадиційні форми проведення занять, як вікторини, рольові ігри, ділові ігри, конференції, диспути, тощо.
Відомо, що розкриття творчих можливостей дитини найбільш успішно здійснюється в процесі взаємодії навчальної та ігрової діяльності. Ігри сприяють передачі способів набування знань, досвіду колективної і групової роботи. Дидактична гра - не самоціль, а засіб розвитку учня. На гру потрібно дивитися як на перетворювальну творчу діяльність у тісному зв'язку з іншими видами навчальної роботи.
Дидактичні ігри змушують учнів вносити в пізнавальну діяльність свій досвід і знання, одержувати нові знання з джерел, які шукають самостійно. Тому можна стверджувати, що гра для дітей - це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. Як говорив видатний український педагог В.О. Сухомлинський , «у грі немає людей серйозніших, ніж малі діти». Гру називають королевою дитинства. За вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога. Навчальна гра дозволяє досягти цілої низки важливих цілей:
1) дидактичних (формування й застосування нових ЗУН, розширення кругозору тощо);
2) розвиваючих (розвиток пам’яті, мовлення, розумових процесів, творчих здібностей);
3) виховних (виховання самостійності, колективізму, відповідальності, навичок співробітництва та ін.).
Основними структурними елементами гри є: ігрова задумка, правила гри, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичні завдання, обладнання, результати гри.
Ігрова задумка. Як правило, її помітно в назві гри. Вона закладена в тому дидактичному завданні, яке необхідно розв'язати в навчальному процесі. Ігрова задумка часто має вигляд запитання чи загадок, що проектують хід гри. У будь-якому випадку вона надає грі пізнавальний характер і ставить перед учасниками певні вимоги до знань.
Правила гри визначають порядок дій і поведінку учнів у процесі гри, сприяють створенню на уроці ділових стосунків. Тому правила гри розробляються з урахуванням мети уроку та індивідуальних можливостей учнів.
Ігрові дії є важливою деталлю дидактичної гри, що регламентуються правилами, сприяють пізнавальній активності учнів, дають їм можливість проявити свої здібності, .застосувати набуті знання. Ігровими діями керує вчитель як керівник гри. Він спрямовує її в потрібне річище, при необхідності активізує хід її різноманітними прийомами, підтримує інтерес до її проведення.
Пізнавальний зміст гри - це дидактичні завдання. Вони сприяють засвоєнню знань і вмінь, які застосовуються під час розв'язання навчальної проблеми, поставленої грою.
Обладнання дидактичної гри включає настінні карти, атласи, таблиці, картини тощо.
Результат гри - це закінчення, розв'язання поставленого завдання. Воно дає учням морально - розумове задоволення. Для вчителя результат гри завжди вважається показником рівня досягнень учнів або в засвоєнні знань, або в їх застосуванні.
Під час дидактичних ігор дуже важливо стежити за збереженням інтересу до гри. За його відсутності або згасанні ні в якому разі не можна нав'язувати гру дітям, бо в цьому випадку гра втрачає своє дидактичне значення. Щоб зацікавити дітей дидактичними іграми, потрібно емоційно розповідати, привітно ставитись до дітей, підтримувати відстаючих. Тільки за таких умов учні навчаються з великим бажанням, що позитивно впливає на засвоєння ними географічних знань.
Дидактичні ігри є близькими до проблемних ситуацій, оскільки в них, як і в проблемних ситуаціях, може бути закладене завдання: дізнатися, розв'язати, здогадатись, довести.
Дидактичні ігри бувають кількох видів.
До першого виду належать головоломки, задачі географічного змісту, розв'язання яких потребує від учнів здогадки, що спирається на раніше засвоєні знання; до другого – чайнворди; до третього - кросворди і криптограми; до четвертого - вікторини, цікаві запитання, завданням яких є розкриття суперечностей між засвоєним і новим матеріалом; до п'ятого - загадки, ребуси і словесні ігри різноманітного характеру і змісту (усні чайнворди, розповіді про мандрівки тощо).
Організовуючи та проводячи дидактичні ігри, учитель має усвідомити їх стимулюючу роль в навчальному процесі.
Універсальні інтелектуальні ігри
Навчальна гра може тривати від декількох хвилин до цілого уроку й використовуватися на різних його етапах, а також у позакласній роботі. Особливістю запропонованих ігор є їхня універсальність, тобто будь – який учитель, незалежно від навчального предмету, що він викладає, та вікових особливостей учнів, зможе використати усі ці ігри, наповнивши їх своїм навчальним змістом.
Гра «Ланцюжок» нагадує всім відому з дитинства гру в міста, коли наступний гравець повинен сказати назву міста на ту букву, якою закінчилася назва попереднього міста (Донецьк – Київ – Вінниця і т. д.) ). Учні по черзі називають терміни ( будь – який шкільний предмет). Хто не знає, той вибуває з гри – «розриває» ланцюжок. Така гра може проводитись при закріпленні вивченого матеріалу, на підсумкових уроках.
«Так чи ні?» : Учитель загадує певний об’єкт (число, історичний факт, географічний об’єкт, літературного героя). Гравці ставлять запитання, а вчитель відповідає лише «так» або «ні». Мета цієї гри – не просто відгадати об’єкт безладним переліком запитань, а навчити дітей виробляти стратегію пошуку раціональним шляхом.
«Валіза (Рюкзак)»: Учитель прикріплює на дошці малюнок рюкзака і пропонує учням по черзі називати, що з тих понять і навичок, отриманих на уроці, вони візьмуть із собою в дорогу .
«Піраміда позитивних емоцій»: учень виходить в центр класу, простягає руку і повідомляє, про що він дізнався на уроці. За принципом добровільності виходять інші учні, поклавши свою руку на руки попередніх виступаючих, повідомляють про свій багаж знань.
«Озеро помилок»: учитель повідомляє, що в розповіді або при зачитуванні тексту будуть навмисно допущені ним помилки. Завдання учнів: помічати та відразу виправляти помилки.
«Аукціон» : група учнів або команда отримує предмет і розповідає про подію, особу, країну, до яких має відношення даний предмет.
Великий інтерес викликають в учнів географічні задачі в малюнках. Наприклад, за малюнком треба визначити назви річок, міст, окремих понять.
Чайнворди використовують для закріплення вивченого матеріалу за певною темою.
Більш складним видом дидактичних ігор вважаються кросворди.
Особливий підвищений інтерес в учнів викликали дидактичні ігри -завдання: вікторини, загадки, ребуси, словесні географічні ігри, які складаються з цікавих питань, дають простір для роздумів, тренують мислення і є своєрідним засобом введення учнів у нову тему. А тому, як висловився А.С.Макаренко, «педагог не може не гратися».
Методика проведення географічних вікторин.
Найдоступнішою з нетрадиційних форм є географічна вікторина, яку можна проводити з 5-го по 10-й клас включно. Є багато різних підходів та методик її проведення. Але можна виділити і загальні риси вікторини.
По-перше, це своєрідна гра, а не іспит. Основна її ознака – цікавість, тому питання повинні бути цікавими, викликати бажання «покопатися»в пам’яті, переглянути довідник (якщо запитання оголошені заздалегідь).
По-друге, до підготовки запитань для вікторини можна залучити дітей. Організація географічної вікторини потребує поділу учнівського колективу класу на кілька (дві і більше) приблизно однакових за можливостями груп (команд).
По-третє, дидактичною метою вікторини є: засобами гри повторити матеріал з теми або розділу; використовуючи проблемні ситуації, розвивати творчі здібності учнів, здатність до групової та самостійної роботи, формувати культуру спілкування, вміння аргументовано доводити власну думку, сперечатись; розвивати логічне мислення.
Географічні вікторини завжди підвищують інтерес до навчання, адже людина за своєю природою у будь-якому віці залишається гравцем.
На початку проведення перших вікторин необхідно пояснити учням правила гри. Для зручності можна обрати помічника або журі, які б могли стежити за регламентом та поетапно оцінювати змагання команд. Залежно від матеріально - технічної бази школи, під час вікторини бажано залучати технічні засоби навчання (музичні паузи, звукове оформлення окремих конкурсів, демонстрація слайдів, кінофрагментів тощо).
Перед проведенням вікторини вчитель пояснює її правила, націлює учнів на уважність і вміння слухати та поважати думки один одного. Для цього можна застосувати прийом "штрафних балів" - за неуважність і зайвий гамір.
Команди учні формують самостійно або за допомогою вчителя. Щоб гравці команди мали змогу вільно спілкуватися один з одним, парти розставляють довільно. Команди обирають назви і капітанів команд. Назва має бути пов'язана з темою, що вивчається.
Географічна карта – найбільший витвір людства
Карта є чудовим засобом пізнання, до неї звертаються інженери, дослідники, агрономи й військові, вчителі й учні, і кожен із них знаходить потрібну відповідь на своє питання. Я вирішила, що основне, чому має навчитися учень на уроках географії – це вільне володіння картографічним матеріалом, уміння знайти необхідну інформацію у відповідних джерелах. Відомо, що викладання географії без використання карт дає слабкий ефект. Воно зводиться до опису, але не привчає учнів мислити й шукати відповіді.
У кабінеті є власноручно створені вчителем на листах ватману «пусті» карти материків, України, на яких ізолініями зображені лише контури берегової лінії та водних об’єктів. Учитель показує на будь-яку частину карти, а учні повинні написати або розповісти, що там знаходиться (форми рельєфу, гідрологічні об’єкти, міста – залежно від вивченої теми). Якщо учень може вільно «читати» карту, дати за нею повну характеристику об’єкта вивчення, може легко відшукати необхідну інформацію – моя мета як учителя географії досягнута.
Подобається дітям гра «Пошта». Наприклад, вивчається тема «Природні зони Африки». На настінній карті прикріплюю конверти у кожній природній зоні. Учні отримують пронумеровані «листи» - опис природної зони, рослин, тварин, клімату – і відправляють їх у відповідні, на їхню думку, конверти. Далі їх виймаємо, зачитуємо, аналізуємо, чи правильно вибрана «адреса».
Суть гри «Чи знаєш ти країну?» полягає в слідуючому, учитель на карті показує країну, а діти пишуть назву країни, столицю, материк, рослинний, тваринний світ, внутрішні води та інше. Перемагає той учень, який написав найбільше інформації.
Роль і місце нетрадиційних форм навчання у лекційно - практичній системі навчання.
Лекційно - практична система навчання передбачає виклад нового матеріалу (за лекціями або на уроках з елементами лекцій) великими блоками з використанням методу укрупнення дидактичних одиниць. Це означає відмову від чітко дозованої подачі матеріалу за принципом "новий урок - новий параграф", завдяки чому з'являється можливість більше часу відвести на проведення уроків - практикумів. Узагальнення і поглиблення знань, вивчення позапрограмового матеріалу відбувається на уроках - семінарах, конференціях, диспутах, інтегрованих уроках. Прогалини в знаннях ліквідовуються на уроках - консультаціях. На уроках корекції знань вдосконалюються прийоми викладання нового матеріалу. На спеціально відведених уроках контролюється і перевіряється якість знань, умінь і навичок учнів під час контрольних, самостійних робіт, тестування.
Уроки засвоєння нових знань, як правило, це уроки - лекції. На них учитель викладає матеріал за системою, великими блоками, застосовуючи зазначений метод укрупнення дидактичних одиниць (УДО), аналізує міжпредметні зв'язки, пояснює, яке значення цього матеріалу на практиці та яка його роль у вивченні географії. Тип лекції визначається темою і метою уроку.
Лекція може бути: вступною, настановчою, поточною, оглядовою.
За характером викладу: інформаційною, пояснювальною, лекцією-бесідою.
На шкільній лекції слід мати постійну інформацію про якість засвоєння учнями нового матеріалу. Перед лекцією і під час неї слід ставити перед учнями різні навчальні завдання: підготувати відповіді на контрольні запитання, довести окремі твердження, самостійно сформулювати висновки і наслідки за матеріалом, що засвоюється. З цією метою використовуються проблемні ситуації, обговорюються записи, зроблені учнями під час лекції. Уроки - лекції найбільш ефективні в 9-11 класах, хоча елементи лекції повинні практикуватись вже з 5 класу.
Урок-семінар проводиться для поглиблення, узагальнення і систематизації знань учнів з певної теми. Під час підготовки до семінару учні набувають навичок самостійної роботи, наукового дослідження, навчаються відстоювати власні висновки і переконання, рецензувати виступи своїх товаришів.
Тему, план семінару і рекомендовану літературу слід повідомити за 2 — З тижні до його проведення.
Так, ефективно проводити семінарське заняття під час вивчення теми "Географія світового господарства" в 10 класі. Учень, або група учнів готуються до виступу лише по одному питанню теми. Готуючись заздалегідь, вони використовують різноманітний додатковий матеріал. Оцінки на уроці, як правило, дуже високі.
Уроки - конференції близькі за методикою проведення до семінарів з тією відмінністю, що вони більші академічні, їх проводять разом з учнями фахівці, науковці, батьки тощо. Особливого поширення набула така форма як прес-конференція. Особливістю методики проведення її є те, що учні, готуючись до заняття, самі вивчають завдання (із переліку тих, які виносяться на конференцію). Підготовка до конференції починається тижнів за три. Учень, або група учнів, вибравши завдання для підготовки, використовують різні джерела інформації і готують доповідь або реферат по цьому завданню. В кабінеті оформляється виставка книг, якими користувались учні під час підготовки до конференції.
Коли починається урок, вчитель у вступному слові оголошує мету конференції. Потім доповідачі, або як ми їх назвали, оглядачі, займають свої місця за столом біля дошки. Перед кожним оглядачем є табличка, на якій записана тема його доповіді. Оглядачі виступали згідно регламенту не більше 5 хвилин. Всі інші учні були "журналістами", завданням яких було записати основні питання по ходу виступів і ставити запитання доповідачам.
Друга частина уроку, тобто запитання і відповіді, займає не більше 20 хвилин. Для прес-конференції, яка проводиться в межах одного уроку географії, цього часу достатньо, тому що учні дуже стомлюються. Вони спочатку роблять доповіді, потім відповідають на запитання, тобто довгий час знаходяться в напруженні, до якого ще не звикли.
На прес-конференціях, як правило, розглядається одна тема, з різних позицій. Прес-конференція дає можливість зрозуміти, які питання цікавлять учнів і враховувати це при плануванні навчальних тем.
Інтегровані уроки, на яких пояснюють учням новий матеріал і об'єднують з цією метою свої зусилля двоє і більше вчителів - предметників. Доцільно проводити такі уроки на теми, які вимагають максимального і глибокого встановлення міжпредметних зв'язків.
Ось лише приклади таких уроків: вчителі географії і біології можуть разом провести урок на теми: "Життя в океані", "Органічний світ Австралії"; вчителі географії та історії можуть провести урок на тему: "Формування території України. Історико - географічні області"; вчителі географії і хімії урок на тему: "Хімічна промисловість. Центри виробництва мінеральних добрив на Україні."
Проведення таких уроків є явищем поодиноким і залежить лише від бажання вчителів.
Висновок
Нестандартні форми навчання, які застосовуються під час вивчення географії, мають дуже велике значення для розкриття творчих можливостей учнів. А це особливо важливо на даному етапі розвитку освіти, в час демократизації навчального процесу, гуманізації навчання. В центрі навчально-виховного процесу повинна стояти дитина, і завдання для нас, вчителів - зробити так, щоб ця дитина бажала вчитися і вміла орієнтуватися в потоці інформації - вибирала ті краплини знань, які їй необхідні. І коли такий учень закінчить школу, він повинен вміти застосувати здобуті знання на практиці. Окрім міцних знань, школа повинна виробити в учнів і певні моральні якості, які допоможуть їм в майбутньому. А для виконання цих завдань тільки традиційних уроків замало. Тому нетрадиційні форми навчання допомагають вирішувати ті складні завдання, які сьогодні стоять перед нашою освітою і школою зокрема. Як писав відомий педагог В.Сухомлинський, «щоб дати учням іскринку знань, вчителю потрібно ввібрати ціле море світла».
У своїй практиці застосовую деякі нестандартні форми проведення уроків та позакласних заходів з географії. Вони викликають жвавий інтерес в учнів, зацікавлюють своєю новизною. Ці дидактичні знахідки дозволяють розширити та розвинути творчо- пошукові здібності учнів. Нетрадиційні форми навчання бажано застосовувати регулярно під час вивчення кожної великої теми. Саме за таких умов в учнів будуть сформовані необхідні вміння і навички щодо їх організації і проведення.
Нестандартні уроки - завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутими, жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповіді своїх однокласників. Ефективність нетрадиційних форм навчання і позитивне ставлення до них школярів є безперечними.
Згідно з сучасною методикою викладання навчального матеріалу в школі, існують такі типи нестандартних уроків: урок – дослідження, урок – ділова гра, урок – конференція, урок - змагання, урок типу КВК, театралізований урок, урок – консультація, урок – захист проектів, урок – семінар, літературна скарбниця, аукціон знань, урок - інтерв’ю, урок - дослідження, урок – дискусія, урок – казка, уроки - творчі звіти, уроки – конкурси, бінарні уроки, уроки – узагальнення, уроки – фантазії, уроки – ігри, уроки - "суди", уроки - пошуки істини, уроки – концерти, уроки – діалоги, уроки - рольові ігри, уроки – конференції, міжпредметні уроки, уроки – екскурсії, уроки - ігри "Поле чудес", уроки - есе.
Все більшого поширення набувають такі нетрадиційні форми проведення занять, як вікторини, рольові ігри, ділові ігри, конференції, диспути, тощо.
Відомо, що розкриття творчих можливостей дитини найбільш успішно здійснюється в процесі взаємодії навчальної та ігрової діяльності. Ігри сприяють передачі способів набування знань, досвіду колективної і групової роботи. Дидактична гра - не самоціль, а засіб розвитку учня. На гру потрібно дивитися як на перетворювальну творчу діяльність у тісному зв'язку з іншими видами навчальної роботи.
Дидактичні ігри змушують учнів вносити в пізнавальну діяльність свій досвід і знання, одержувати нові знання з джерел, які шукають самостійно. Тому можна стверджувати, що гра для дітей - це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. Як говорив видатний український педагог В.О. Сухомлинський , «у грі немає людей серйозніших, ніж малі діти». Гру називають королевою дитинства. За вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога. Навчальна гра дозволяє досягти цілої низки важливих цілей:
1) дидактичних (формування й застосування нових ЗУН, розширення кругозору тощо);
2) розвиваючих (розвиток пам’яті, мовлення, розумових процесів, творчих здібностей);
3) виховних (виховання самостійності, колективізму, відповідальності, навичок співробітництва та ін.).
Основними структурними елементами гри є: ігрова задумка, правила гри, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичні завдання, обладнання, результати гри.
Ігрова задумка. Як правило, її помітно в назві гри. Вона закладена в тому дидактичному завданні, яке необхідно розв'язати в навчальному процесі. Ігрова задумка часто має вигляд запитання чи загадок, що проектують хід гри. У будь-якому випадку вона надає грі пізнавальний характер і ставить перед учасниками певні вимоги до знань.
Правила гри визначають порядок дій і поведінку учнів у процесі гри, сприяють створенню на уроці ділових стосунків. Тому правила гри розробляються з урахуванням мети уроку та індивідуальних можливостей учнів.
Ігрові дії є важливою деталлю дидактичної гри, що регламентуються правилами, сприяють пізнавальній активності учнів, дають їм можливість проявити свої здібності, .застосувати набуті знання. Ігровими діями керує вчитель як керівник гри. Він спрямовує її в потрібне річище, при необхідності активізує хід її різноманітними прийомами, підтримує інтерес до її проведення.
Пізнавальний зміст гри - це дидактичні завдання. Вони сприяють засвоєнню знань і вмінь, які застосовуються під час розв'язання навчальної проблеми, поставленої грою.
Обладнання дидактичної гри включає настінні карти, атласи, таблиці, картини тощо.
Результат гри - це закінчення, розв'язання поставленого завдання. Воно дає учням морально - розумове задоволення. Для вчителя результат гри завжди вважається показником рівня досягнень учнів або в засвоєнні знань, або в їх застосуванні.
Під час дидактичних ігор дуже важливо стежити за збереженням інтересу до гри. За його відсутності або згасанні ні в якому разі не можна нав'язувати гру дітям, бо в цьому випадку гра втрачає своє дидактичне значення. Щоб зацікавити дітей дидактичними іграми, потрібно емоційно розповідати, привітно ставитись до дітей, підтримувати відстаючих. Тільки за таких умов учні навчаються з великим бажанням, що позитивно впливає на засвоєння ними географічних знань.
Дидактичні ігри є близькими до проблемних ситуацій, оскільки в них, як і в проблемних ситуаціях, може бути закладене завдання: дізнатися, розв'язати, здогадатись, довести.
Дидактичні ігри бувають кількох видів.
До першого виду належать головоломки, задачі географічного змісту, розв'язання яких потребує від учнів здогадки, що спирається на раніше засвоєні знання; до другого – чайнворди; до третього - кросворди і криптограми; до четвертого - вікторини, цікаві запитання, завданням яких є розкриття суперечностей між засвоєним і новим матеріалом; до п'ятого - загадки, ребуси і словесні ігри різноманітного характеру і змісту (усні чайнворди, розповіді про мандрівки тощо).
Організовуючи та проводячи дидактичні ігри, учитель має усвідомити їх стимулюючу роль в навчальному процесі.
Універсальні інтелектуальні ігри
Навчальна гра може тривати від декількох хвилин до цілого уроку й використовуватися на різних його етапах, а також у позакласній роботі. Особливістю запропонованих ігор є їхня універсальність, тобто будь – який учитель, незалежно від навчального предмету, що він викладає, та вікових особливостей учнів, зможе використати усі ці ігри, наповнивши їх своїм навчальним змістом.
Гра «Ланцюжок» нагадує всім відому з дитинства гру в міста, коли наступний гравець повинен сказати назву міста на ту букву, якою закінчилася назва попереднього міста (Донецьк – Київ – Вінниця і т. д.) ). Учні по черзі називають терміни ( будь – який шкільний предмет). Хто не знає, той вибуває з гри – «розриває» ланцюжок. Така гра може проводитись при закріпленні вивченого матеріалу, на підсумкових уроках.
«Так чи ні?» : Учитель загадує певний об’єкт (число, історичний факт, географічний об’єкт, літературного героя). Гравці ставлять запитання, а вчитель відповідає лише «так» або «ні». Мета цієї гри – не просто відгадати об’єкт безладним переліком запитань, а навчити дітей виробляти стратегію пошуку раціональним шляхом.
«Валіза (Рюкзак)»: Учитель прикріплює на дошці малюнок рюкзака і пропонує учням по черзі називати, що з тих понять і навичок, отриманих на уроці, вони візьмуть із собою в дорогу .
«Піраміда позитивних емоцій»: учень виходить в центр класу, простягає руку і повідомляє, про що він дізнався на уроці. За принципом добровільності виходять інші учні, поклавши свою руку на руки попередніх виступаючих, повідомляють про свій багаж знань.
«Озеро помилок»: учитель повідомляє, що в розповіді або при зачитуванні тексту будуть навмисно допущені ним помилки. Завдання учнів: помічати та відразу виправляти помилки.
«Аукціон» : група учнів або команда отримує предмет і розповідає про подію, особу, країну, до яких має відношення даний предмет.
Великий інтерес викликають в учнів географічні задачі в малюнках. Наприклад, за малюнком треба визначити назви річок, міст, окремих понять.
Чайнворди використовують для закріплення вивченого матеріалу за певною темою.
Більш складним видом дидактичних ігор вважаються кросворди.
Особливий підвищений інтерес в учнів викликали дидактичні ігри -завдання: вікторини, загадки, ребуси, словесні географічні ігри, які складаються з цікавих питань, дають простір для роздумів, тренують мислення і є своєрідним засобом введення учнів у нову тему. А тому, як висловився А.С.Макаренко, «педагог не може не гратися».
Методика проведення географічних вікторин.
Найдоступнішою з нетрадиційних форм є географічна вікторина, яку можна проводити з 5-го по 10-й клас включно. Є багато різних підходів та методик її проведення. Але можна виділити і загальні риси вікторини.
По-перше, це своєрідна гра, а не іспит. Основна її ознака – цікавість, тому питання повинні бути цікавими, викликати бажання «покопатися»в пам’яті, переглянути довідник (якщо запитання оголошені заздалегідь).
По-друге, до підготовки запитань для вікторини можна залучити дітей. Організація географічної вікторини потребує поділу учнівського колективу класу на кілька (дві і більше) приблизно однакових за можливостями груп (команд).
По-третє, дидактичною метою вікторини є: засобами гри повторити матеріал з теми або розділу; використовуючи проблемні ситуації, розвивати творчі здібності учнів, здатність до групової та самостійної роботи, формувати культуру спілкування, вміння аргументовано доводити власну думку, сперечатись; розвивати логічне мислення.
Географічні вікторини завжди підвищують інтерес до навчання, адже людина за своєю природою у будь-якому віці залишається гравцем.
На початку проведення перших вікторин необхідно пояснити учням правила гри. Для зручності можна обрати помічника або журі, які б могли стежити за регламентом та поетапно оцінювати змагання команд. Залежно від матеріально - технічної бази школи, під час вікторини бажано залучати технічні засоби навчання (музичні паузи, звукове оформлення окремих конкурсів, демонстрація слайдів, кінофрагментів тощо).
Перед проведенням вікторини вчитель пояснює її правила, націлює учнів на уважність і вміння слухати та поважати думки один одного. Для цього можна застосувати прийом "штрафних балів" - за неуважність і зайвий гамір.
Команди учні формують самостійно або за допомогою вчителя. Щоб гравці команди мали змогу вільно спілкуватися один з одним, парти розставляють довільно. Команди обирають назви і капітанів команд. Назва має бути пов'язана з темою, що вивчається.
Географічна карта – найбільший витвір людства
Карта є чудовим засобом пізнання, до неї звертаються інженери, дослідники, агрономи й військові, вчителі й учні, і кожен із них знаходить потрібну відповідь на своє питання. Я вирішила, що основне, чому має навчитися учень на уроках географії – це вільне володіння картографічним матеріалом, уміння знайти необхідну інформацію у відповідних джерелах. Відомо, що викладання географії без використання карт дає слабкий ефект. Воно зводиться до опису, але не привчає учнів мислити й шукати відповіді.
У кабінеті є власноручно створені вчителем на листах ватману «пусті» карти материків, України, на яких ізолініями зображені лише контури берегової лінії та водних об’єктів. Учитель показує на будь-яку частину карти, а учні повинні написати або розповісти, що там знаходиться (форми рельєфу, гідрологічні об’єкти, міста – залежно від вивченої теми). Якщо учень може вільно «читати» карту, дати за нею повну характеристику об’єкта вивчення, може легко відшукати необхідну інформацію – моя мета як учителя географії досягнута.
Подобається дітям гра «Пошта». Наприклад, вивчається тема «Природні зони Африки». На настінній карті прикріплюю конверти у кожній природній зоні. Учні отримують пронумеровані «листи» - опис природної зони, рослин, тварин, клімату – і відправляють їх у відповідні, на їхню думку, конверти. Далі їх виймаємо, зачитуємо, аналізуємо, чи правильно вибрана «адреса».
Суть гри «Чи знаєш ти країну?» полягає в слідуючому, учитель на карті показує країну, а діти пишуть назву країни, столицю, материк, рослинний, тваринний світ, внутрішні води та інше. Перемагає той учень, який написав найбільше інформації.
Роль і місце нетрадиційних форм навчання у лекційно - практичній системі навчання.
Лекційно - практична система навчання передбачає виклад нового матеріалу (за лекціями або на уроках з елементами лекцій) великими блоками з використанням методу укрупнення дидактичних одиниць. Це означає відмову від чітко дозованої подачі матеріалу за принципом "новий урок - новий параграф", завдяки чому з'являється можливість більше часу відвести на проведення уроків - практикумів. Узагальнення і поглиблення знань, вивчення позапрограмового матеріалу відбувається на уроках - семінарах, конференціях, диспутах, інтегрованих уроках. Прогалини в знаннях ліквідовуються на уроках - консультаціях. На уроках корекції знань вдосконалюються прийоми викладання нового матеріалу. На спеціально відведених уроках контролюється і перевіряється якість знань, умінь і навичок учнів під час контрольних, самостійних робіт, тестування.
Уроки засвоєння нових знань, як правило, це уроки - лекції. На них учитель викладає матеріал за системою, великими блоками, застосовуючи зазначений метод укрупнення дидактичних одиниць (УДО), аналізує міжпредметні зв'язки, пояснює, яке значення цього матеріалу на практиці та яка його роль у вивченні географії. Тип лекції визначається темою і метою уроку.
Лекція може бути: вступною, настановчою, поточною, оглядовою.
За характером викладу: інформаційною, пояснювальною, лекцією-бесідою.
На шкільній лекції слід мати постійну інформацію про якість засвоєння учнями нового матеріалу. Перед лекцією і під час неї слід ставити перед учнями різні навчальні завдання: підготувати відповіді на контрольні запитання, довести окремі твердження, самостійно сформулювати висновки і наслідки за матеріалом, що засвоюється. З цією метою використовуються проблемні ситуації, обговорюються записи, зроблені учнями під час лекції. Уроки - лекції найбільш ефективні в 9-11 класах, хоча елементи лекції повинні практикуватись вже з 5 класу.
Урок-семінар проводиться для поглиблення, узагальнення і систематизації знань учнів з певної теми. Під час підготовки до семінару учні набувають навичок самостійної роботи, наукового дослідження, навчаються відстоювати власні висновки і переконання, рецензувати виступи своїх товаришів.
Тему, план семінару і рекомендовану літературу слід повідомити за 2 — З тижні до його проведення.
Так, ефективно проводити семінарське заняття під час вивчення теми "Географія світового господарства" в 10 класі. Учень, або група учнів готуються до виступу лише по одному питанню теми. Готуючись заздалегідь, вони використовують різноманітний додатковий матеріал. Оцінки на уроці, як правило, дуже високі.
Уроки - конференції близькі за методикою проведення до семінарів з тією відмінністю, що вони більші академічні, їх проводять разом з учнями фахівці, науковці, батьки тощо. Особливого поширення набула така форма як прес-конференція. Особливістю методики проведення її є те, що учні, готуючись до заняття, самі вивчають завдання (із переліку тих, які виносяться на конференцію). Підготовка до конференції починається тижнів за три. Учень, або група учнів, вибравши завдання для підготовки, використовують різні джерела інформації і готують доповідь або реферат по цьому завданню. В кабінеті оформляється виставка книг, якими користувались учні під час підготовки до конференції.
Коли починається урок, вчитель у вступному слові оголошує мету конференції. Потім доповідачі, або як ми їх назвали, оглядачі, займають свої місця за столом біля дошки. Перед кожним оглядачем є табличка, на якій записана тема його доповіді. Оглядачі виступали згідно регламенту не більше 5 хвилин. Всі інші учні були "журналістами", завданням яких було записати основні питання по ходу виступів і ставити запитання доповідачам.
Друга частина уроку, тобто запитання і відповіді, займає не більше 20 хвилин. Для прес-конференції, яка проводиться в межах одного уроку географії, цього часу достатньо, тому що учні дуже стомлюються. Вони спочатку роблять доповіді, потім відповідають на запитання, тобто довгий час знаходяться в напруженні, до якого ще не звикли.
На прес-конференціях, як правило, розглядається одна тема, з різних позицій. Прес-конференція дає можливість зрозуміти, які питання цікавлять учнів і враховувати це при плануванні навчальних тем.
Інтегровані уроки, на яких пояснюють учням новий матеріал і об'єднують з цією метою свої зусилля двоє і більше вчителів - предметників. Доцільно проводити такі уроки на теми, які вимагають максимального і глибокого встановлення міжпредметних зв'язків.
Ось лише приклади таких уроків: вчителі географії і біології можуть разом провести урок на теми: "Життя в океані", "Органічний світ Австралії"; вчителі географії та історії можуть провести урок на тему: "Формування території України. Історико - географічні області"; вчителі географії і хімії урок на тему: "Хімічна промисловість. Центри виробництва мінеральних добрив на Україні."
Проведення таких уроків є явищем поодиноким і залежить лише від бажання вчителів.
Висновок
Нестандартні форми навчання, які застосовуються під час вивчення географії, мають дуже велике значення для розкриття творчих можливостей учнів. А це особливо важливо на даному етапі розвитку освіти, в час демократизації навчального процесу, гуманізації навчання. В центрі навчально-виховного процесу повинна стояти дитина, і завдання для нас, вчителів - зробити так, щоб ця дитина бажала вчитися і вміла орієнтуватися в потоці інформації - вибирала ті краплини знань, які їй необхідні. І коли такий учень закінчить школу, він повинен вміти застосувати здобуті знання на практиці. Окрім міцних знань, школа повинна виробити в учнів і певні моральні якості, які допоможуть їм в майбутньому. А для виконання цих завдань тільки традиційних уроків замало. Тому нетрадиційні форми навчання допомагають вирішувати ті складні завдання, які сьогодні стоять перед нашою освітою і школою зокрема. Як писав відомий педагог В.Сухомлинський, «щоб дати учням іскринку знань, вчителю потрібно ввібрати ціле море світла».
Тема: «ГІДРОСФЕРА» , 6 клас
Мета: узагальнити та систематизу¬вати знання учнів з теми, виявити прогалини в знаннях, якщо вони є, спланувати роботу над їх усунен¬ням. Заохотити дітей до ґрунтовно¬го засвоєння знань. Виховувати по¬чуття колективізму.
Тип уроку: узагальнюючий урок – змагання.
Хід уроку:
I. Підготовчий етап
Розділити учнів на команди. Ви¬брати капітанів, підібрати назви для кожної команди.
II. Хід змагання
1. Розминка. Відгадати загадки
Із-під гірки з-під крутої прокрадається порою та й до моря утіка через лози по ярах. (Джерело)
Ледь тремтить на вітерку стрічка на преторі, вузький кінчик у струмку, а широкий — в морі. (Річка)
Не вода, не суша — на човні не пропливеш і ногами не пройдеш. (Болото)
Стоїть корито, повне води налите. (Ставок)
Кругом вода, а з питтям біда. (Море)
По морю йде, а до берега дійде — зразу пропаде. (Хвиля)
Біжать коні булані, на них вуздечки порвані. (Хмари)
У небі вітер — пастух отари заганяє в тісні кошари. Із овець тче нитки шовкові
на ліси, на поля, на діброви. (Дощ)
Уночі спить на землі, а вранці тікає. (Роса)
На долину, на поділ ліг великий сивий віл,
Надійде теля червоне — геть того вола прогоне. (Сонце й туман)
Росте коренем догори,
А на сонці, мов жар, горить. (Бурулька)
Величезний шматок скла швидко щезнув від тепла. (Крига)
2. Прослухати вірш, дати відповідь на питання: «Які частини гідро¬сфери не згадані у вірші?»
Пам'ятаймо, люди, назавжди: неможливо жити без води.
Це — життя колиска, це — дощ! Це — роса, це — квітка на межі!
Це — тумани, ріки й моря, порятунок у спеку.
Це — життя. Це — кришталь озер і джерело, це хмаринки в небі, це — село
У тополях й вербах над ставком, це — криниця, клумба під вікном.
Шурхіт хвиль і шторму дикий рев, це — струмок у травах між дерев.
Зелень трав, веселки кольори, нитки рік і в сутінках бори...
Пам'ятаймо, люди, назавжди: Неможливо жити без води.
3. Цікавий конкурс
Назвати:
• «кольорові» річки;
• «кольорові» моря; . • море без берегів;
• океан, що обманює своєю назвою;
• острови, що «командують»;
• «клишоноге» озеро;
• море, де немає життя;
• острови, що смалять;
• моря, що носять імена до¬слідників;
• імена в назвах річок, озер, островів.
4. Конкурс «Що в ланцюжку зайве?»
• Байкал, Арал, Ладозьке, Синевир, Конго.
• Гудзонова, Лабрадорська, Мексиканська, Біскайська.
• Ла-Манш, Дрейка, Бенгаль¬ська, Берингова.
• Ніл, Волга, Лена, Вікторія, Амур.
5. Конкурс «Упізнай силует»
Потрібно за мал.юнком обрисів впізнати назву моря, острова, озера.
6. Конкурс «Цифроград»
Дано картки з цифрами. Треба відгадати, що ці цифри характе¬ризують.
• 11022 — (Маріанська западина)
• 1 610 — (глибина Байкалу)
• 6 671 км —( довжина Нілу)
• 1 064 — (висота водоспаду Анхель)
• 2061 — (висота найвищої гори Карпат - Говерли)
7. Гра «Слово в словах»
Зі слова ГВАДИЛКВАМІРТ скла¬сти слова, що стосуються теми. Наприклад: рік, град, лід.
8. Конкурс «Най... най... най...»
Назвати:
• найдовшу у світі річку;
• найповноводнішу в світі річку;
• найбільший океан;
• найсолоніше море;
• найбільше озеро світу;
• найглибше озеро світу;
• найвищий водоспад;
• найглибшу океанську запа¬дину;
• найбільшу течію.
9. Кожна команда повинна скласти кросворд зі словом «вода», який має розгадати команда-суперник.
Наприклад:
В — високий уступ в течії річки, по якому падає вода.
О —природна заглибина, запов¬нена водою.
Д — зниження в рельєфі, в яко¬му тече річка.
А — кораловий острів овальної форми з лагуною в центрі.
Відповіді: водоспад, озеро, до¬лина, атол.
10. Гра «Хто — кого»
Кожна наступна назва має по¬чинатися останньою літерою попередньої назви.
Волга — Амур — Рейн — Ніл — Лена — Амазонка — Ангара — Азов — Ведмеже —Ейр…
11. Музичний конкурс (домашнє завдання)
Пригадайте пісні, в яких звучать назви річок, озер, океанів...
Наприклад:
• Реве та стогне Дніпр широ¬кий...
• С голубого ручейка начинается река...
• С водопада падали, сидели на мели...
• Чорное море мое...
• Издалека долго течет река Волга...
• Тече річка, невеличка, схо¬чу — перескочу...
• В'ється, наче змійка, неспо¬кійна річка...
III. Підбиття підсумків змагання
Мета: узагальнити та систематизу¬вати знання учнів з теми, виявити прогалини в знаннях, якщо вони є, спланувати роботу над їх усунен¬ням. Заохотити дітей до ґрунтовно¬го засвоєння знань. Виховувати по¬чуття колективізму.
Тип уроку: узагальнюючий урок – змагання.
Хід уроку:
I. Підготовчий етап
Розділити учнів на команди. Ви¬брати капітанів, підібрати назви для кожної команди.
II. Хід змагання
1. Розминка. Відгадати загадки
Із-під гірки з-під крутої прокрадається порою та й до моря утіка через лози по ярах. (Джерело)
Ледь тремтить на вітерку стрічка на преторі, вузький кінчик у струмку, а широкий — в морі. (Річка)
Не вода, не суша — на човні не пропливеш і ногами не пройдеш. (Болото)
Стоїть корито, повне води налите. (Ставок)
Кругом вода, а з питтям біда. (Море)
По морю йде, а до берега дійде — зразу пропаде. (Хвиля)
Біжать коні булані, на них вуздечки порвані. (Хмари)
У небі вітер — пастух отари заганяє в тісні кошари. Із овець тче нитки шовкові
на ліси, на поля, на діброви. (Дощ)
Уночі спить на землі, а вранці тікає. (Роса)
На долину, на поділ ліг великий сивий віл,
Надійде теля червоне — геть того вола прогоне. (Сонце й туман)
Росте коренем догори,
А на сонці, мов жар, горить. (Бурулька)
Величезний шматок скла швидко щезнув від тепла. (Крига)
2. Прослухати вірш, дати відповідь на питання: «Які частини гідро¬сфери не згадані у вірші?»
Пам'ятаймо, люди, назавжди: неможливо жити без води.
Це — життя колиска, це — дощ! Це — роса, це — квітка на межі!
Це — тумани, ріки й моря, порятунок у спеку.
Це — життя. Це — кришталь озер і джерело, це хмаринки в небі, це — село
У тополях й вербах над ставком, це — криниця, клумба під вікном.
Шурхіт хвиль і шторму дикий рев, це — струмок у травах між дерев.
Зелень трав, веселки кольори, нитки рік і в сутінках бори...
Пам'ятаймо, люди, назавжди: Неможливо жити без води.
3. Цікавий конкурс
Назвати:
• «кольорові» річки;
• «кольорові» моря; . • море без берегів;
• океан, що обманює своєю назвою;
• острови, що «командують»;
• «клишоноге» озеро;
• море, де немає життя;
• острови, що смалять;
• моря, що носять імена до¬слідників;
• імена в назвах річок, озер, островів.
4. Конкурс «Що в ланцюжку зайве?»
• Байкал, Арал, Ладозьке, Синевир, Конго.
• Гудзонова, Лабрадорська, Мексиканська, Біскайська.
• Ла-Манш, Дрейка, Бенгаль¬ська, Берингова.
• Ніл, Волга, Лена, Вікторія, Амур.
5. Конкурс «Упізнай силует»
Потрібно за мал.юнком обрисів впізнати назву моря, острова, озера.
6. Конкурс «Цифроград»
Дано картки з цифрами. Треба відгадати, що ці цифри характе¬ризують.
• 11022 — (Маріанська западина)
• 1 610 — (глибина Байкалу)
• 6 671 км —( довжина Нілу)
• 1 064 — (висота водоспаду Анхель)
• 2061 — (висота найвищої гори Карпат - Говерли)
7. Гра «Слово в словах»
Зі слова ГВАДИЛКВАМІРТ скла¬сти слова, що стосуються теми. Наприклад: рік, град, лід.
8. Конкурс «Най... най... най...»
Назвати:
• найдовшу у світі річку;
• найповноводнішу в світі річку;
• найбільший океан;
• найсолоніше море;
• найбільше озеро світу;
• найглибше озеро світу;
• найвищий водоспад;
• найглибшу океанську запа¬дину;
• найбільшу течію.
9. Кожна команда повинна скласти кросворд зі словом «вода», який має розгадати команда-суперник.
Наприклад:
В — високий уступ в течії річки, по якому падає вода.
О —природна заглибина, запов¬нена водою.
Д — зниження в рельєфі, в яко¬му тече річка.
А — кораловий острів овальної форми з лагуною в центрі.
Відповіді: водоспад, озеро, до¬лина, атол.
10. Гра «Хто — кого»
Кожна наступна назва має по¬чинатися останньою літерою попередньої назви.
Волга — Амур — Рейн — Ніл — Лена — Амазонка — Ангара — Азов — Ведмеже —Ейр…
11. Музичний конкурс (домашнє завдання)
Пригадайте пісні, в яких звучать назви річок, озер, океанів...
Наприклад:
• Реве та стогне Дніпр широ¬кий...
• С голубого ручейка начинается река...
• С водопада падали, сидели на мели...
• Чорное море мое...
• Издалека долго течет река Волга...
• Тече річка, невеличка, схо¬чу — перескочу...
• В'ється, наче змійка, неспо¬кійна річка...
III. Підбиття підсумків змагання
Тема: "ПІВДЕННА АМЕРИКА ", 7 клас
Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про природу та населення Південної Америки, витавити учням підсумкові оцінки; сприяти розвиткові пізнавальних інтересів школярів.
Тип уроку : узагальнення знань.
Обладнання: карти Південної Америки, таблиці, ілюстрації, виставка літератури про Південну Америку, роздатковий матеріал.
Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про природу та населення Південної Америки, витавити учням підсумкові оцінки; сприяти розвиткові пізнавальних інтересів школярів.
Тип уроку : узагальнення знань.
Обладнання: карти Південної Америки, таблиці, ілюстрації, виставка літератури про Південну Америку, роздатковий матеріал.
Хід уроку.
І. Організаційна частина. Оголошення теми та завдання уроку.
ІІ. Основна частина:
1. Вікторина
Географічне положення материка та історія відкриття.
Чому всі пункти Південної Америки мають лиш західну довготу?
Які географічні об'єкти мають координати:
12гш. ш. І72зх. д.; 54 пд. ш. і 71 зх. ш.
5 пд. ш. і 81 зх. д. 7 пд. ш. і 35 зх. д.
Хто з європейців і коли вперше побував в Америці?
Хто з вчених - ботаніків виявив на материку центри стародавніх осередків землеробства і встановив походження деяких культурних рослин, батьківщиною яких є Південна Америка?
2. Гра «Чи знаєш ти карту?» (даючи відповідь, показувати ті географічні об’єкти на карті)
Рельєф і корисні копалини.
Як називаються:
- найбільша рівнина земної кулі?
- район Південної Америки, де бувають катастрофічні землетруси?
- рівнина, багата на нафту?
- район Південної Америки, багатий на мідь і селітру?
- нагір'я, багате на золото і алмази?
- нагір'я, що постійно знижується на північний захід?
- нагір'я, для якого характерні найбільші висоти в центральній частині?
- гори, назва яких на мові місцевих жителів означає "мідні"?
3. Гра «Я – тобі, ти - мені» (вчитель ставить запитання, учень, названий учителем – дає відповідь)
Клімат.
Які дані про клімат материка містить кліматична карта?
Чому існують кліматичні пояси?
Чим подібні і відмінні кліматичні пояси Південної Америки, Африки і Австралії?
Визначіть тип клімату за такими ознаками: різниця між температурами літа і зими - незначна, сезонність опадів і зміна поясів тиску.
Доведіть, що материк Південна Америка найвологіший на Землі.
І. Організаційна частина. Оголошення теми та завдання уроку.
ІІ. Основна частина:
1. Вікторина
Географічне положення материка та історія відкриття.
Чому всі пункти Південної Америки мають лиш західну довготу?
Які географічні об'єкти мають координати:
12гш. ш. І72зх. д.; 54 пд. ш. і 71 зх. ш.
5 пд. ш. і 81 зх. д. 7 пд. ш. і 35 зх. д.
Хто з європейців і коли вперше побував в Америці?
Хто з вчених - ботаніків виявив на материку центри стародавніх осередків землеробства і встановив походження деяких культурних рослин, батьківщиною яких є Південна Америка?
2. Гра «Чи знаєш ти карту?» (даючи відповідь, показувати ті географічні об’єкти на карті)
Рельєф і корисні копалини.
Як називаються:
- найбільша рівнина земної кулі?
- район Південної Америки, де бувають катастрофічні землетруси?
- рівнина, багата на нафту?
- район Південної Америки, багатий на мідь і селітру?
- нагір'я, багате на золото і алмази?
- нагір'я, що постійно знижується на північний захід?
- нагір'я, для якого характерні найбільші висоти в центральній частині?
- гори, назва яких на мові місцевих жителів означає "мідні"?
3. Гра «Я – тобі, ти - мені» (вчитель ставить запитання, учень, названий учителем – дає відповідь)
Клімат.
Які дані про клімат материка містить кліматична карта?
Чому існують кліматичні пояси?
Чим подібні і відмінні кліматичні пояси Південної Америки, Африки і Австралії?
Визначіть тип клімату за такими ознаками: різниця між температурами літа і зими - незначна, сезонність опадів і зміна поясів тиску.
Доведіть, що материк Південна Америка найвологіший на Землі.
4. Гра «Пошта» (вчитель дає заздалегідь написані
на аркушах паперу описи річки, озера, водоспаду, так звані «листи». На
карті в кожному поясі прикріплені конверти. Учні, прочитавши «листи», повинні
їх відправити у конверт відповідного поясу )
Внутрішні води
Внутрішні води
5. Географічний диктант. (письмова робота)
Природні зони.
В якій природній зоні:
- росте дерево, яке за свою тверду деревину дістало назву "зламай сокиру"? як воно називається?
- ростуть вічнозелені, різноманітні за видовим складом багатоярусні ліси, де цілий рік дерева цвітуть і дають плоди.
- росте дерево, з соку якого одержують каучук? Що це за дерево?
- ростуть галерейні ліси?
- водяться невеликі дикі свині? Як їх називають?
- в тихих заводях річок росте гігантське латаття - вікторія - регія?
- ростуть характерні для неї високі злаки і бобові рослини і лиш де -не-де - пальми?
- ростуть ковила, пампасові і інші трави?
- водяться броненосці, пума?
- водиться єдина в світі пташка, яка літає хвостом вперед?
- мешкає найбільший птах - кондор?
- у чому виявляється своєрідність органічного світу Південної Америки?
6.Гра «Репортер» :на протязі 1-2 хв підготувати міні – повідомлення для радіо по темі:
Населення і його господарська діяльність.
Назвіть народи, що населяють Південну Америку.
Чому найбільші міста розташовані на східному узбережжі материка?
За допомогою комплексної карти материка визначте та розкажіть, якими видами господарської діяльності займається населення, що живе в Андах.
Що характерно для господарства найбільшої країни Південної Америки? Якої?
Чому більшість населення Південної Америки розмовляє іспанською мовою?
Чим пояснити великий контраст в природі Перу?
Наведіть приклади антропогенних ландшафтів на материку Південна Америка.
В якій природній зоні:
- росте дерево, яке за свою тверду деревину дістало назву "зламай сокиру"? як воно називається?
- ростуть вічнозелені, різноманітні за видовим складом багатоярусні ліси, де цілий рік дерева цвітуть і дають плоди.
- росте дерево, з соку якого одержують каучук? Що це за дерево?
- ростуть галерейні ліси?
- водяться невеликі дикі свині? Як їх називають?
- в тихих заводях річок росте гігантське латаття - вікторія - регія?
- ростуть характерні для неї високі злаки і бобові рослини і лиш де -не-де - пальми?
- ростуть ковила, пампасові і інші трави?
- водяться броненосці, пума?
- водиться єдина в світі пташка, яка літає хвостом вперед?
- мешкає найбільший птах - кондор?
- у чому виявляється своєрідність органічного світу Південної Америки?
6.Гра «Репортер» :на протязі 1-2 хв підготувати міні – повідомлення для радіо по темі:
Населення і його господарська діяльність.
Назвіть народи, що населяють Південну Америку.
Чому найбільші міста розташовані на східному узбережжі материка?
За допомогою комплексної карти материка визначте та розкажіть, якими видами господарської діяльності займається населення, що живе в Андах.
Що характерно для господарства найбільшої країни Південної Америки? Якої?
Чому більшість населення Південної Америки розмовляє іспанською мовою?
Чим пояснити великий контраст в природі Перу?
Наведіть приклади антропогенних ландшафтів на материку Південна Америка.
Підсумок уроку.
Аналіз відповідей, виставлення оцінок.
Аналіз відповідей, виставлення оцінок.
Зигзаг удачі
Інтелектуальна гра з географії
Мета:
Активізація пізнавальної діяльності учнів;
Розвиток логічного мислення дітей;
Підвищення інтересу до вивчення предмета.
Інтелектуальна гра з географії
Мета:
Активізація пізнавальної діяльності учнів;
Розвиток логічного мислення дітей;
Підвищення інтересу до вивчення предмета.
Учитель: Ми вітаємо всіх, хто прийшов у цей зал поболіти,
подивитись, послухати, розширити свої знання й зацікавитися географією.
Усе наше життя складається із злетів і падінь, тобто зигзагів. І все ж, долаючи перешкоди, ми піднімаємося на вершину.
Тема гри – «Географія». Ще великий учений М.Ломоносов сказав: «Наскільки корисна географія роду людського – всякий тямущий усвідомити може».
Запрошуємо учасників гри на сцену (під музику виходять команди «Глобус» та «Меридіан»).
Бажаємо вам легкої поклажі та рівного шляху.
А судді хто? Хто вирішить вашу долю в грі? Знайомтесь (представлення суддів).
Хто ж першим подолає зигзаг на своєму шляху? (жеребкування)
Подорож по зигзагах:
1. «Візитна картка». Представлення команд. Оцінюються оригінальність представлення, емблема, привітання.(3 бали)
2. «Збори». Команда називає характерні ознаки свого кінцевого маршруту (місто України), а команда противника повинна вгадати, куди їде група. Називається одна ознака – дається відповідь, якщо її немає – називається інша ознака. Так триває доти, доки назву не буде вгадано. Чим більше ознак буде названо, тим більше балів набирає команда, яка дає підказки ( 1-ша – 1 бал, 2-а – 2 бали і т.д.)
3. «Розвідники». Рух за азимутом: «Знайти пакет із сюрпризом. Пройти за азимутом 1200 5 кроків, далі треба пройти 8 кроків за азимутом 2100, 4 кроки за азимутом 1800, зробити 12 кроків за азимутом 1200. Забирайте свій пакет». Поки розвідники будуть обстежувати майбутнє місце привалу, капітани зроблять потрібні записи.
4. «Капітани». Розгадати кросворд, назва якого прихована у слові, що утвориться по діагоналі кросворда.
Усе наше життя складається із злетів і падінь, тобто зигзагів. І все ж, долаючи перешкоди, ми піднімаємося на вершину.
Тема гри – «Географія». Ще великий учений М.Ломоносов сказав: «Наскільки корисна географія роду людського – всякий тямущий усвідомити може».
Запрошуємо учасників гри на сцену (під музику виходять команди «Глобус» та «Меридіан»).
Бажаємо вам легкої поклажі та рівного шляху.
А судді хто? Хто вирішить вашу долю в грі? Знайомтесь (представлення суддів).
Хто ж першим подолає зигзаг на своєму шляху? (жеребкування)
Подорож по зигзагах:
1. «Візитна картка». Представлення команд. Оцінюються оригінальність представлення, емблема, привітання.(3 бали)
2. «Збори». Команда називає характерні ознаки свого кінцевого маршруту (місто України), а команда противника повинна вгадати, куди їде група. Називається одна ознака – дається відповідь, якщо її немає – називається інша ознака. Так триває доти, доки назву не буде вгадано. Чим більше ознак буде названо, тим більше балів набирає команда, яка дає підказки ( 1-ша – 1 бал, 2-а – 2 бали і т.д.)
3. «Розвідники». Рух за азимутом: «Знайти пакет із сюрпризом. Пройти за азимутом 1200 5 кроків, далі треба пройти 8 кроків за азимутом 2100, 4 кроки за азимутом 1800, зробити 12 кроків за азимутом 1200. Забирайте свій пакет». Поки розвідники будуть обстежувати майбутнє місце привалу, капітани зроблять потрібні записи.
4. «Капітани». Розгадати кросворд, назва якого прихована у слові, що утвориться по діагоналі кросворда.
1 К р
у т і Г
о р б и
2 П р и п я т ь
3Т е т і ї в
4З д в и ж
5Т а р а щ а
6C л а в у т и ч
7 О л е к с а н д р і я
8 Б і л а Ц е р к в а
2 П р и п я т ь
3Т е т і ї в
4З д в и ж
5Т а р а щ а
6C л а в у т и ч
7 О л е к с а н д р і я
8 Б і л а Ц е р к в а
1. Село, біля якого знаходиться найвища точка області (273
м). 2. Найбільша права притока Дніпра. 3. Районний центр, що знаходиться на
південному заході області .4.Права притока р. Тетерів. 5.Районний центр півдня
Київщини. 6.Місто Київської області, що знаходиться за її межами. 7. Дендропарк
у Білій Церкві. 8. Місто, засноване 1054 р. Я.Мудрим, мало назву Юр’ їв.
5. «Митниця». Набравши певну кількість балів, ви готові далі вирушити в дорогу. Та доведеться вам затриматися для проходження митного контролю. Який вантаж знань ви перевозите із собою? Команди по черзі дають відповіді на запитання.
1) Послухайте вірш П.Воронька «Ярославна»:
Лягають на плечі, на руки
Тумани від Сейму-ріки,
І роси, мов сльози розлуки,
І сльози, мов роси важкі.
Які види атмосферних опадів тут згадуються? Як, згідно з наведеними віршованими рядками, вони можуть утворюватися?
2)Згадаймо відомий вірш Т.Шевченка:
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Який, на вашу думку, зв’язок може бути між потоком води і яром, яким вона стікає?
3) На грошовій банкноті 5000 шилінгів Танзанії зображена найвища гора Африки. Що це за гора? Якого вона походження?
4) Один з найбільших і найвідоміших серед водоспадів – Вікторія удостоївся честі бути змальованим на грошових банкнотах двох країн: 100 квач Замбії (вигляд знизу) та 20 доларів Зімбабве (вигляд згори). До якого океану потрапляють води
цього водоспаду?
5) На олімпійському прапорі зображено 5 кольорових переплетених кілець за
кількістю континентів. Який континент і чому не представлений у символіці олімпійського прапора ?
6) Випущено чимало поштових марок, присвячених Антарктиді. На деяких з них є такий напис: «Антарктида – континент миру». Інші мають напис: «Договір про Антарктиду». Поясніть, що означають ці вислови.
6. Пляшкова пошта. Наші розвідники, майже як у Жуля Верна , знайшли сумки, а в них пляшка із запискою. Швидше читайте, можливо, хтось чекає на вашу допомогу. Враховується правильність і час. (5 балів)
1) 420пд.ш., 1480 сх.д. наgшj кlоvрzаrбwеqлsь zсvіnв rнwаg qмgіjлvиzнwуu. ( о. Тасманія)
2) 500 пд.ш., 690 сх.д. на нfаgс нrаqпsаvлzи пwіqрjаfтvи. (о. Кергелен).
7. Конкурс болільників. Я бачу, що болільники дуже хвилюються за свої команди і хочуть їм допомогти. Будь ласка, ви маєте такий шанс. Кожна ваша правильна відповідь на запитання принесе вашій команді 1 бал.
3)поясніть походження назви міста Марганець.
4) чим зумовлена назва міста Рівного?
5) про розташування Канади між двома океанами нагадують дві червоні смуги на її прапорі і напис на гербі Канади: « Від моря до моря». Назвіть океани, водами яких омиваються береги цієї країни.
6) Дві вертикальні смуги синього кольору на прапорі Гватемали символізують води двох океанів., якими омивається країна. Які це океани?
8. Привал. Ось, нарешті, можна відпочити та заспівати пісні, в яких зустрічаються географічні терміни. (можна підготувати вдома)
Важкі випробування, зигзаг удачі ви подолали не лише завдяки своїм знанням, а й взаємовиручці, співпраці. І наше журі це оцінило.
Підбиття підсумків, вручення нагород.
5. «Митниця». Набравши певну кількість балів, ви готові далі вирушити в дорогу. Та доведеться вам затриматися для проходження митного контролю. Який вантаж знань ви перевозите із собою? Команди по черзі дають відповіді на запитання.
1) Послухайте вірш П.Воронька «Ярославна»:
Лягають на плечі, на руки
Тумани від Сейму-ріки,
І роси, мов сльози розлуки,
І сльози, мов роси важкі.
Які види атмосферних опадів тут згадуються? Як, згідно з наведеними віршованими рядками, вони можуть утворюватися?
2)Згадаймо відомий вірш Т.Шевченка:
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Який, на вашу думку, зв’язок може бути між потоком води і яром, яким вона стікає?
3) На грошовій банкноті 5000 шилінгів Танзанії зображена найвища гора Африки. Що це за гора? Якого вона походження?
4) Один з найбільших і найвідоміших серед водоспадів – Вікторія удостоївся честі бути змальованим на грошових банкнотах двох країн: 100 квач Замбії (вигляд знизу) та 20 доларів Зімбабве (вигляд згори). До якого океану потрапляють води
цього водоспаду?
5) На олімпійському прапорі зображено 5 кольорових переплетених кілець за
кількістю континентів. Який континент і чому не представлений у символіці олімпійського прапора ?
6) Випущено чимало поштових марок, присвячених Антарктиді. На деяких з них є такий напис: «Антарктида – континент миру». Інші мають напис: «Договір про Антарктиду». Поясніть, що означають ці вислови.
6. Пляшкова пошта. Наші розвідники, майже як у Жуля Верна , знайшли сумки, а в них пляшка із запискою. Швидше читайте, можливо, хтось чекає на вашу допомогу. Враховується правильність і час. (5 балів)
1) 420пд.ш., 1480 сх.д. наgшj кlоvрzаrбwеqлsь zсvіnв rнwаg qмgіjлvиzнwуu. ( о. Тасманія)
2) 500 пд.ш., 690 сх.д. на нfаgс нrаqпsаvлzи пwіqрjаfтvи. (о. Кергелен).
7. Конкурс болільників. Я бачу, що болільники дуже хвилюються за свої команди і хочуть їм допомогти. Будь ласка, ви маєте такий шанс. Кожна ваша правильна відповідь на запитання принесе вашій команді 1 бал.
3)поясніть походження назви міста Марганець.
4) чим зумовлена назва міста Рівного?
5) про розташування Канади між двома океанами нагадують дві червоні смуги на її прапорі і напис на гербі Канади: « Від моря до моря». Назвіть океани, водами яких омиваються береги цієї країни.
6) Дві вертикальні смуги синього кольору на прапорі Гватемали символізують води двох океанів., якими омивається країна. Які це океани?
8. Привал. Ось, нарешті, можна відпочити та заспівати пісні, в яких зустрічаються географічні терміни. (можна підготувати вдома)
Важкі випробування, зигзаг удачі ви подолали не лише завдяки своїм знанням, а й взаємовиручці, співпраці. І наше журі це оцінило.
Підбиття підсумків, вручення нагород.
Географічне поле чудес
Тема : «Походження географічних назв».
Мета: у формі інтелектуальної гри закріпити знання теоретичного матеріалу з географії та краєзнавства; розвивати логічне мислення, пам'ять, кмітливість, уяву, виховувати любов до рідного краю.
Організація гри:
Створюються 3 команди по троє учасників у кожній.
Проведення гри:
І тур:
Іспанські завойовники, загарбавши країну стародавніх інків Перу, дійшли до її південних кордонів. Вони поцікавилися у місцевих індіанців, вказуючи на південь у гори, що за країна там лежить. Індіанці, очевидно, подумали, що іспанці запитали про високогірні засніжені гори, відповіли : «Там - чилі». Іспанці, не розуміючи мови індіанців, вирішили, що саме так називається країна. Що насправді означало слово «чилі»? (5 букв) Холод
ІІ тур:
Норман Ерік Рудий у 983 р. першим з європейців наблизився до цього острова і дуже зрадів, побачивши після довгого блукання по нескінченних просторах суворого океану зелений килим мохів і трав на його вільних від льоду південно – східних берегах. Що це за острів? (10 букв) Гренландія
ІІІ тур. За однією з легенд, у назві цього міста «зашифроване» французьке речення «води буде вдосталь», якщо прочитати назву міста в зворотному напрямку. Кажуть, так у свій час відповів скептикам А.-Е. Рішельє, які не радили будувати місто у посушливому степу далеко від річок. Перебуваючи на російській службі, він разом із О.В. Суворовим закладав це місто. (5 букв) (Ассед’о) Одеса.
Гра з глядачами:
1.Слово, яке походить від арабського «ас симут»- напрямок. Як звучить це слово українською? (Азимут)
2. Перекладіть грецькою мовою слово «землеопис». (Географія)
Тема : «Походження географічних назв».
Мета: у формі інтелектуальної гри закріпити знання теоретичного матеріалу з географії та краєзнавства; розвивати логічне мислення, пам'ять, кмітливість, уяву, виховувати любов до рідного краю.
Організація гри:
Створюються 3 команди по троє учасників у кожній.
Проведення гри:
І тур:
Іспанські завойовники, загарбавши країну стародавніх інків Перу, дійшли до її південних кордонів. Вони поцікавилися у місцевих індіанців, вказуючи на південь у гори, що за країна там лежить. Індіанці, очевидно, подумали, що іспанці запитали про високогірні засніжені гори, відповіли : «Там - чилі». Іспанці, не розуміючи мови індіанців, вирішили, що саме так називається країна. Що насправді означало слово «чилі»? (5 букв) Холод
ІІ тур:
Норман Ерік Рудий у 983 р. першим з європейців наблизився до цього острова і дуже зрадів, побачивши після довгого блукання по нескінченних просторах суворого океану зелений килим мохів і трав на його вільних від льоду південно – східних берегах. Що це за острів? (10 букв) Гренландія
ІІІ тур. За однією з легенд, у назві цього міста «зашифроване» французьке речення «води буде вдосталь», якщо прочитати назву міста в зворотному напрямку. Кажуть, так у свій час відповів скептикам А.-Е. Рішельє, які не радили будувати місто у посушливому степу далеко від річок. Перебуваючи на російській службі, він разом із О.В. Суворовим закладав це місто. (5 букв) (Ассед’о) Одеса.
Гра з глядачами:
1.Слово, яке походить від арабського «ас симут»- напрямок. Як звучить це слово українською? (Азимут)
2. Перекладіть грецькою мовою слово «землеопис». (Географія)
Фінальна гра: В Африці на півночі понад 50 днів на рік дме
вітер, який називається «хамсин». Він несе багато піску і пилу. Як
перекладається назва цього вітру українською мовою? (8 літер)
(П’ятдесят)
Кросворди
Ріки України
Ріки України
Д
н і п р
о
Д н і с т е р
З б р у ч
С і в е р с ь к и й Д о н е ц ь
П і в д е н н и й Б у г
Д н і с т е р
З б р у ч
С і в е р с ь к и й Д о н е ц ь
П і в д е н н и й Б у г
Атмосферні явища
По горизонтальних рядках напроти умовних знаків атмосферних явищ написати терміни, що відповідають цим знакам.
По горизонтальних рядках напроти умовних знаків атмосферних явищ написати терміни, що відповідають цим знакам.
::
*
∆
└┘
Ω
≡
∞
*
∆
└┘
Ω
≡
∞
Список використаної літератури
1. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії: (Навч.- метод. посіб.) - Х.: Вид. Група "Основа", 2005. - 126 с. - (Б-ка журн. "Географія"; Вип.5(17)).
2. Дудка С.В. Навчальні ігри на уроках географії. - Х.: Вид. група "Основа", 2005. - 96с.
3. Корнєєв В. Урок географії: загальні вимоги, типи і структура / В. Корнєєв // Географія та основи економіки в школі – 2007. – №. 3 – С. 2-5
4. Пестушко В.Ю. Географія у незвичному ракурсі.- К.: Ґенеза,2006.-159с.
5. Стадник О.Г. Нетрадиційні форми уроків географії. - Х.: Вид. група "Основа", 2004. - 96с.
6. Яськова А.О. Використання інтерактивних методів у викладанні географії/ А.О. Яськова //Географія. -2006. -Лют. (№ 3). - (Дод.).
7. Все для вчителя.- №5,2002, с.17.
1. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії: (Навч.- метод. посіб.) - Х.: Вид. Група "Основа", 2005. - 126 с. - (Б-ка журн. "Географія"; Вип.5(17)).
2. Дудка С.В. Навчальні ігри на уроках географії. - Х.: Вид. група "Основа", 2005. - 96с.
3. Корнєєв В. Урок географії: загальні вимоги, типи і структура / В. Корнєєв // Географія та основи економіки в школі – 2007. – №. 3 – С. 2-5
4. Пестушко В.Ю. Географія у незвичному ракурсі.- К.: Ґенеза,2006.-159с.
5. Стадник О.Г. Нетрадиційні форми уроків географії. - Х.: Вид. група "Основа", 2004. - 96с.
6. Яськова А.О. Використання інтерактивних методів у викладанні географії/ А.О. Яськова //Географія. -2006. -Лют. (№ 3). - (Дод.).
7. Все для вчителя.- №5,2002, с.17.
Коментарі
Дописати коментар