Свято 8 Березня в школі

Хід свята 8 Березня Звучить спокійна мелодія. На сцену виходять ведучі. Ведучий Доброго дня, шановні гості нашого свята! Ведучий Доброго дня, любі мами , бабусі й сестрички! Ведучий І сьогодні ми запрошуємо вас до щирої розмови про тих, хто подарував нам життя, хто любить нас, піклується, для кого ми завжди діти, скільки б нам не було років,— про берегинь нашого роду! Ведучий Жінка. Вона дарує справжні скарби теплоти й підтримки. Вона тендітна хранителька всього найдорожчого, всього сокровенного, що ми маємо в наших серцях. ВедучийТож наше свято ми присвячуємо жіночності, віддаємо данину любові й захоплення тим, до кого ми звертаємося в радості й печалі,— нашим бабусям, матерям, сестрам — берегиням нашого роду. Ведучий Любі! Щиро вітаємо вас зі святом весни, із днем 8 Березня. Зичимо здоров’я дзвінкої криниці, хліба запашного з української пшениці, рум’янців від калини, щоб були щасливі кожної днини. Пісня ………………………………………\ Ведуч Відшуміла зима своїми заметілями, відхурделила сніжними віхолами, а на зміну їй прийшла чарівна, принадна красуня-весна. ВедуТож не даремно саме в цей час ми святкуємо один із найкращих, найсвітліших днів — свято жінок. Веду В усі часи, по всьому світу жінка викликала особливе відношення, адже вона уособлювала ніжність, красу, надзвичайну зворушливість і чутливість. 1-й учень-читецьЛюблю весну, та хто її не любить, Коли життя цвіте, як пишний сад. І, мов у сні, шепочуть листя-губи, І квіти шлють солодкий аромат. 2-й учень-читецьЛюблю весну, коли плюскочуть ріки, Коли рида од щастя соловей. І заглядає сонце під повіки У тишині задуманих алей. 3-й учень-читецьЛюблю, коли блукає місяць в травах. Хатини білить променем своїм. І п’є тепло ночей ласкавих, А на лугах пливе туманів дим. 4-й учень-читець Весна вдягла у зелень віти дуба, Уже курличуть в небі журавлі Люблю весну, та хто її не любить На цій чудесній радісній землі! Ведуч А зараз зустрічаємо до привітань запрошуємо уч кл.8кл ВедучийЛаскаво просимо, гості, у світлицю, Де пісня й казка, й звичаї живуть, Де пахне волошка і пшениця, Де рушники узорами цвітуть. ВедучПрийміть цей хліб за ваші безсонні ночі, за щедрість душі, за ніжність і тепло ваших невтомних рук. Ведучий Із першої миті життя над нами схиляються рідні мами, в тривозі й надії вдивляються в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Усе зносять, аби їхнім дітям жилося краще Ведучий І скільки б нам не було років — 5 чи 50 — нам завжди потрібна ласка саме її, матері. Бо знаємо, що мама не злукавить, не скривдить, вона захистить, зігріє душу теплом і ласкою. Ведуча Хоча яку б ми вибрали з доріг, якими б ми пішли шляхами, та через терни бід ми повертаємось до мами. Матерів мільйони, і кожна з них несе любов у серці до дитини. Жінки однаково прекрасні, особливо коли тримають дитину. Та найчарівніші жінки України. Ведучий Подивіться у вікно: сьогодні вже не перший день весни, тож прислухайтесь до себе, і ви відчуєте, як бринить у вашому серці тонка, тендітна струна. То грає мелодія надії, яка повертається до нас разом із весною, з прекрасним жіночим святом весни, надії та любові. Наперед виходять четверо учениць. 1-ша учениця Я — жінка! Ви чуєте, люди, я — свічка, Запалена Господом на віки. Неправда, що я ребро чоловіче, Цю казку придумали чоловіки. 2-га учениця Я — жінка! Я — річка бурхлива й неспинна, Що в повінь зриває верхи берегів. Хто каже, що я підкорятись повинна? Це ще одна вигадка чоловіків. 3-тя учениця Я — жінка! Природою створена пісня, Яку чоловік заспівати зумів. Я мрія і спогад. Майбутнє й колишнє, Цілющий бальзам для чоловіків. 4-та ученицяЯ — жінка. Я дійсно слабка половина. Нехай переможцям — лаврові вінки! Історію творять, звичайно, мужчини, Але лише так, як захочуть жінки. Ведуча Зі словами пошани сьогодні ми звертаємось до жінок-матерів, бо шануємо маму за її ласку й любов, за недоспані ночі й колискові пісні, за її тиху мову й лагідну вдачу, за науку, яка допомагає йти життям із високо піднятою Ми низько вклоняємося вам за безмірне терпіння, ніжні руки й гарячі серця. Здоров’я вам і щастя, любі наші мами й бабусі! Пісня 5 кл Ведучий Матусине слово втіхи загоїть усі рани, тиха пісня зцілить недуги. Руки матерів — найм’якіші, найтепліші, а хліб, що спекла рідна матінка, нагодує краще, ніж багатий обід. Нехай ми ніколи не побачимо у ваших головах сріблинку, нехай ваші літа дарують нам лише добрі поради мудрості й життєвого досвіду! Наперед виходять учні-читці. 10-й учень-читець Знову ясне сонце наді мною, Віє синій березень весною. Знов зі святом неньку я вітаю, Щастя їй і радості бажаю. 11-й учень-читець Моя наймиліша з усіх людей ненька, Тиха, мов голубка, щира і миленька, Нема в цілім світі, всім я признаюся, Кращої, ріднішої, як моя матуся. 12-й учень-читець Хай дзвенить повсюди пісня Про найкращих мам. Ми за все, за все на світі Щиро дякуємо вам. 13-й учень-читець Вдячні ми за працю вашу, Щастя шлем багато, Від душі ми вас вітаєм З березневим святом. 14-й учень-читець Радійте за нас, любі мами, Від вас ми навчаємось жить. І слава про вас, добра слава, Хай птахом по світу летить. 15-й учень-читець Для тебе, моя дорогенька, Віночок з барвінку сплету. Найкращий рушник-вишиванку Під ноги тобі постелю. 16-й учень-читець А Господь, що з неба всім керує, Щастя дасть і втіху мамі тій, Що дітей хороших подарує Україні нашій дорогій. Ведуча Слово «мама» росте разом з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. І так же тихо воно приходить на вуста — промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки. Тож просимо вас, мамо, скажіть нам своє щире, тепле материнське слово. На сцену виходить мати одного з учнів школи і промовляє «звертання матері». Після цього на сцену виходять наступні учні-читці. 18-й учень-читець А зростуть — то скільки дум у неньки І тривог за їхнє кожне діло, — Голова боліла від маленьких — Від дорослих серце заболіло. 19-й учень-читець Але що ті клопоти, тривоги, Бо хіба із щастям їх зрівняти, Як дитя, зіп’явшися на ноги, Перший крок ступає по кімнаті. 20-й учень-читець Як почуєш ти уперше «мамо», Як до школи поведеш за руку, Як уже й одержиш телеграму: «Мамочко, вітаю із онуком!» 21-й учень читецьДобре ж як — себе впізнать в дитині, Знать: вона тобі продовжить роки. Добре дати світові людину, І людині дати світ широкий, 22-й учень-читець Дарувати їй цвітіння рясту, Сині гори, неспокійні ріки. Хто не мав дітей — не звідав щастя, Долею обкрадений навіки. Ведучий Щире спасибі тобі, дорога моя матусю, за те, що ти в мене є, що ти така хороша. Я сьогодні обіцяю тобі бути хорошим сином, жити на світі так, щоб тобі ніколи не було за мене соромно. На сцені виконується пісня Мати каже правду Ведуча Майже 3,5 тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей на горі Сінай, було вирізьблено слова: «Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тобі було та щоб довгими дні твої були на землі». ВедучийТож запам’ятайте, діти, і пронесіть через усе життя цю святу заповідь, яка передається з роду в рід. Нехай горить вона на вашому шляху яскравим вогником, остерігаючи від байдужості й безсердечності. Пісня у виконанні учнів Ведучий Пам’ятай! У тебе — єдина в світі мати; в тебе єдиний в світі батько! Ведуча Пам’ятай! Серце батьків завжди вражають невдячність, байдужість дітей. ВедучийПам’ятай! Як ти шануватимеш своїх батьків — так твої діти шануватимуть тебе. ВедучаПам’ятай! Твоє недобре слово — подряпина на ніжній материнській душі. Ведучий Пам’ятай! Не перетворюй старість батька й матері на біду. Ведуча Пам’ятай! Обов’язок дітей — платити батькам за їхнє піклування любов’ю і відданістю. Ведучий Пам’ятай! Про старість слід говорити тільки з повагою. Ведуча Пам’ятай! Не можна залишати літню людину самотньою. Ведучий Пам’ятай! Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі. Мелодія затихає. Ведучий На жаль наше свято підходить до завершення. Ведучий Сьогодні ми привітали милих і прекрасних жінок і дівчат, яких ми любимо й цінуємо увесь рік; ми знову захоплювалися їхніми талантами й уміннями. Ведучий Дякуємо вам, любі, дорогоцінні жінки! Ви споконвіку бережете наші серця від смутку, а душі наповнюєте спокоєм і лагідністю. Лише жінка може своєю любов’ю і чарівністю огорнути весь білий світ. Дбайте про тендітних жінок, адже вони бережуть увесь рід людський!